Гетжі, легка вага і запитання тижня: чого тепер чекати в UFC

П’ятниця — а отже, час занурюватися в запитання, які вболівальники надсилали весь тиждень. Уже третій тиждень поспіль їхній потік був великим, а відповіді, поділені між аналітиками, оголили доволі різні погляди на найближче майбутнє UFC.

Найгарячіші теми тижня стисло:

Хаос у легкій вазі: хто тепер б’ється з Гетжі?

Дивізіон легкої ваги й без того був заплутаним. Після того як Джастін Гетжі переміг Ілію Топурію в Баку і став новим чемпіоном, усе ускладнилося ще більше. Що робити тепер, коли грузин відмовляється від негайного реваншу?

Одна лінія міркувань веде до бою Арман Царукян — Чарльз Олівейра 2 до будь-яких рухів за пояс. Переможець цієї пари зустрівся б із Гетжі в першому кварталі 2027 року. Інший погляд відправляє Царукяна одразу в титульний бій: історії знаменитого інциденту з «пікапом» між ними достатньо, щоб продати поєдинок. Дехто волів би, щоб UFC дочекалася підсумку бою Конор Макґреґор — Макс Голловей, перш ніж прокладати маршрут. Так чи інакше, консенсус такий: Топурія не заслуговує на негайний реванш — він жодного разу не захистив пояс і був доволі очевидно розібраний. Про розклади в дивізіоні — чому Олівейра хоче Гетжі.

Машина часу на UFC 1: кого б ви відправили в 1993-й?

Одне з найкумедніших запитань тижня було про гіпотетичну подорож на UFC 1 у листопаді 1993 року. Той турнір був експериментом без вагових категорій, без раундів і без рукавичок — чистий хаос під наглядом Роріона Грейсі. Імена, які спливли:

• Френсіс Нгану — одностайний фаворит, щоб домінувати в тій обстановці; габарити й груба міць, яких турнір 1993-го ніколи не бачив.
• Карлос Пратес — увійшов у розмову як чистий агент хаосу.
• Їржі Прохазка — почесна згадка за непередбачуваність.
• Тай Туіваса — названий тим, хто наче вже вийшов із капсули часу тієї епохи: кореневий стиль без вишуканостей.

Перейра забагато скаржився чи мав рацію?

Поразка Алекса Перейри від Сіріля Гана на UFC 307 досі викликає суперечки. Бразилець заявив, що отримав щонайменше три заборонені удари впродовж бою. Чи справедливо скаржитися?

Відповідь залежить від того, на чиєму ви боці. Дехто каже, що суддівство в ММА структурно недосконале: заборонені удари рідко призводять до зняття очок, і сповільнений повтор це підтверджує. З іншого боку, критика в тому, що Перейра програвав бій і легальними ударами: швидкість та міць Гана були вищими. Обсяг публічних скарг чемпіона видавався непропорційним, тим паче що реваншу на горизонті немає. Найбільша проблема? Немає офіційної системи відеоповторів, і поки це не зміниться, скаржитися можна — але це нічого не вирішує.

Кутелаба, вода в октагоні й брудні прийоми, які легальні

Тиждень приніс і точковіші запитання. Йон Кутелаба відмовився від бою, який, здавалося, вигравав, після коліна в живіт — і сидів на настилі, розмовляючи з рефері, поки отримував удари. Найм’якше пояснення: він просто видихнувся й вирішив піти.

Що до Манеля Капе, який змочив ноги й розбризкав воду по октагону перед боєм, логіка проста: настил UFC відомий своєю абразивністю. Трохи вологі ступні поліпшують зчеплення й знижують ризик саден. Нічого незаконного — просто незвично за тією інтенсивністю, з якою це робив Капе.

А брудні, але в межах правил прийоми? У кожного аналітика свій улюблений. Накрити рот суперника в клінчі, боковий косий удар по коліну, непомітний «oil check», який не карає жоден рефері. Найжорстокіший у списку, за колективною пам’яттю: викручування плеча, яке Джон Джонс застосував до Гловера Тейшейри — ефективно, дешево й запам’ятовується не з кращого боку.