Switch 2 виповнилося рік: консоль витягли саме сторонні студії
Рік після виходу Nintendo Switch 2 минув без жодного «моменту покоління» – без сенсаційного ексклюзиву, без революційного релізу, який перевернув би індустрію з ніг на голову. І все ж консоль тримається впевнено. Парадокс у тому, що саме ця тиха сталість може зрештою виявитися її головною силою.
Mario Kart World: багато амбіцій, менше веселощів
Головною подією запуску стала Mario Kart World – перша повноцінна частина серії за 11 років, не рахуючи розлогого DLC для Mario Kart 8 Deluxe. Nintendo спробувала переосмислити жанр: замість набору окремих трас – єдиний відкритий світ, у якому всі траси пов’язані так званими «Connections». Звучить зухвало. На практиці ці перехідні ділянки одноманітні, самі траси не запам’ятовуються, а система картового паркуру вимагає стільки зусиль для опанування, що новачок просто не доходить до веселощів.
Зрештою роль головної гоночної вітрини виявилася нижчою за очікування. Але саме тут і ховається справжня історія першого року Switch 2.
Несподіваний дім для ігор сторонніх студій
Консоль несподівано стала повноцінною платформою для ігор сторонніх розробників – і це, мабуть, уперше за десятиліття. На ній вийшли Pragmata, Resident Evil Requiem, Cyberpunk 2077, Final Fantasy VII Remake і Rebirth, Hades II, Silksong, Yooka-Replaylee, новий Rune Factory, Octopath Traveler 0 і ціла хвиля ремейків Dragon Quest. Список можна продовжувати ще довго.
Подібного не траплялося з часів Super Nintendo – консолі, якій уже за тридцять. Історично платформи Nintendo сприймалися як місце для ігор самої Nintendo. Усе інше йшло на PlayStation або PC. Switch 2 ламає цей стереотип. І не гучними заявами, а тихим потоком портів та ексклюзивних релізів від сторонніх студій.
Навіщо купувати другу консоль, якщо є Switch 2
Steam Deck не встигає за актуальними релізами. PS5 лишається дорогим задоволенням. На цьому тлі Switch 2 виглядає несподівано універсально: портативність, прийнятна картинка, стабільна бібліотека. Це не ідеал за залізом – але достатньо, щоб не шукати другу консоль.
Nintendo, своєю чергою, не провалилася й на власному фронті. Donkey Kong Bananza прийняли добре. Star Fox на підході. Частина first-party релізів – Yoshi and the Mysterious Book, Pokopia – пройшла непоміченою для широкої публіки, і це нормально: не кожен проєкт зобов’язаний бути подією. Важливо, що Switch 2 перестала бути нішевою альтернативою. Вона стала основною консоллю – а для багатьох і єдиною. За рік це звучить як комплімент.
